(no subject)

   Написала листа... Його спіткала така ж доля як і всіх попередніх  - він не дійде до адресата. Не дійде з двох причин: я його не відправлю і у нього немає адресата.
   Навіщо ж тоді писати? На це також є декілька причин. Розмова з собою має дивний вигляд і на довго її не затримаєш, а до зафіксованого тексту можна повертатись. До того ж, пишучи, маємо розумний вигляд. Ще одна із причин - я боюсь розмов. Я не намагаюсь сказати, що уникаю живого спілкування. Ні! Я лише за нього! Але це не допомагає побороти мого страху. Я боюся запитань, боюсь бути нещирою, боюсь мати вигляд дурепи, боюсь, що невірно зреагую на розмову, боюсь бути нецікавою, боюсь бути маломовною і навпаки, боюсь, що шукаючи "золоту середину" так і не скажу, не видам головного, боюсь викрити себе і боюсь залишитись невикритою. 
  Листи допомагають мені відкрити те, чого я не зможу відкрити у розмові. У листі я можу бути собою від початку до кінця і боятися лише самої себе, бо ці листи не мають конкретних адресатів (які зазвичай присутні у бесіді), вони не орієнтовані на імена та образи. Цю писанину можна було б назвати щоденником, а не листом, бо різниці нібито ніякої між ними немає. І все ж, щоденник створюєш для власного користування, а листи пишеш "комусь" - в такий спосіб зникає відчуття самотності.
  Сьогодні ми сумуємо за листами. В них, як і в книгах, присутня душа. Культура листування сьогодні дещо інша/відмінна від написаного власноручно тексту на аркуші в клітинку з ароматом парфумів, загорнутого у конверт, який щільно та акуратно заклеяний. Все кудись поспішаємо, все частіше скорочуємо слова. Майже кожен у житті задається питанням, що насправді важливо у житті, але мало хто намагається відповісти на нього. 
  • Current Mood
    uncomfortable uncomfortable

Думки у чорних літерах.

Богом подарована нам воля. Або ж іншими словами - право на вибір. І ніби все справедливо, але так жорстоко. Жорстоко через те, що все людське життя перетворилось на суцільний вибір. Бог зняв з себе відповідальність за нас. Ми залишились на одинці із собою. Не знаємо як вірно трактувати Біблію. Не знаємо кому вірити. Загублені у часі, бо по-різному його вимірюємо. Обираємо, обираємо, обираємо, а в кінцевому результаті вибір зроблений замість нас і не на нашу користь. Хто ми? По що прийшли сюди? І куди йдемо? Ми з`явились без пояснень і без пояснень зникнемо. Хтось грає з нами в загадку. Нас дратує те, що ми не можемо розгадати цю загадку. Робимо мільйонну спробу, а Хтось просто сміється з наших безглуздих спроб. Адже ж має бути той Хтось. Народившись не втаємничиними, помремо у тому ж статусі. Для чого створене життя? Щоб виживати? 

Культурний огляд. Виставки.

Творчі жінки. Винаходи та інновації зі Швеції.
26 жовтня в Музеї етнографії та художнього промислу, що на проспекті Свободи, 15 відкрилась виставка «Творчі жінки. Винаходи та інновації зі Швеції». До огляду представлено близько сорока винаходів. Їхніми творцями є жінки, які не побоялися поділитися своїми ідеями зі світом
Експозиція є частиною спільного проекту Шведського інституту, Національного музею науки і техніки у Стокгольмі, Посольства Швеції в Україні, Львівської обласної адміністрації, Західноукраїнського центру «Жіночі перспективи», Інституту народознавства НАН України. Метою виставки є підтримка жіночого винахідництва, стимулювання креативного мислення у дітей, підлітків та дорослих, адже серед винахідниць є і 15-річна дівчинка, і 87-річна жінка. 
Коли наголошується той факт, що винахідниками є жінки, то стає неможливим оминути ґендерні питання. Тому не дивно, що окрім виставки проводяться ще круглий стіл, тренінг, дискусія, семінар на теми: «Ґендер і розвиток» в Україні», «Жінка в розвитку», «Молоді жінки та інновації: можливості та перешкоди».

У Швеції всіляко підтримують таку креативність: жінкам-винахідницям уряд надає премії і фінансує винаходи та їх виробництво. Проте статистика свідчить, що лише 5% від річних запатентованих винаходів належать жінкам. Тому автори виставки вирішили продемонструвати підбірку жіночих винаходів у різних країнах світу. Так виставка потрапила до Львова.
Одними з найцікавіших, на мою думку, є винахід Інґер Ларсон – ковдра для читання книжок, яка має рукава, що дозволяє тримати в теплі плечі та руки; винахід Наді Б’єрк – захисна пряжка проти зґвалтування, щоб її розстебнути потрібно знати як і одною рукою цього зробити не вдасться; ще один не менш цікавий винахід – ЕКГ-майка, що вимірює серцебиття, якщо хочете контролювати роботу свого серця, то ця майка є найлегшим та найзручнішим способом.
Експозиція оснащена відео супроводом, з допомогою якого Ви можете отримати інформацію про кожен з представлених експонатів. Відвідати експозицію можна до 24 листопада.